Подання

Керівництво для авторів

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВИХ СТАТЕЙ В «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛІ» (ЗАВАНТАЖИТИ PDF)

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВИХ СТАТЕЙ В «УКРАЇНСЬКОМУ ХІМІЧНОМУ ЖУРНАЛІ» (ЗАВАНТАЖИТИ DOC)

 ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

«Український хімічний журнал» працює за моделлю діамантового відкритого доступу, що забезпечує безоплатний доступ як для авторів (зокрема, здобувачів третього рівня вищої освіти), так і для читачів, без жодних внесків за  обробку статей (APC), і безкоштовний доступ до публікацій для читачів. Редакція приймає до розгляду наукові статті, які є оригінальними та не були опубліковані раніше, не перебувають на розгляді в інших журналах, відповідають тематиці журналу, оформлені відповідно до вимог редакції. Автори несуть повну відповідальність за достовірність результатів, зміст статті та коректність посилань.

«Український хімічний журнал» публікує такі типи матеріалів:

• оригінальні наукові статті (рецензовані)
• оглядові статті (рецензовані)
• короткі повідомлення (рецензовані)
• рецензії (за рішенням редакції)
• матеріали конференцій (за рішенням редакції)
• хроніки (за рішенням редакції)

У одному випуску(номері) журналу кожен автор може опублікувати лише одну публікацію, зокрема написану у співавторстві. Статті подаються українською або англійською мовою.

Рукописи, що надходять до редакції, перевіряють на наявність плагіату за допомогою відповідних програм. Якщо під час перевірки буде виявлено запозичення без посилань на відповідні літературні джерела у списку використаної літератури, то науковий редактор знімає рукопис із розгляду і автор отримує повідомлення про наявність плагіату. В обов’язковому порядку втор (-и) мають зазначати ідентифікатор ORCID (у разі відсутності необхідно його оформити). Наукові статті у нашому журналі виходять друком українською та англійською мовами (стаття українською мовою + анотація англійською не менше (!) 1800 друк. зн.; стаття англійською мовою + анотація українською мовою у звичайному обсязі).

У редакцію журналу рукописи подають лише через сайт журналу у шаблоні (темплаті). Для цього потрібно зайти на сайт https://ucj.org.ua; зареєструватися як автор, тобто заповнити необхідну форму даних про авторів та завантажити статтю на сайт журналу. Ця процедура необхідна для встановлення дати подання та нумерації наданої статті. У разі технічних неполадок сайту автори можуть надіслати рукопис на e-mail: ukrchemj@gmail.com. 

Усі рукописи, що надходять до редакції, проходять обов'язкове подвійне сліпе рецензування (double-blind peer review). Детальний опис процесу рецензування, терміни розгляду на кожному етапі, права авторів та принципи прийняття редакційних рішень викладені на окремій сторінці «Процес рецензування» на офіційному сайті журналу. Загальний термін від подання рукопису до прийняття редакційного рішення становить, як правило, від 1 до 2 місяців. У разі такого підходу до рецензування анонімності притримуються і автор, і рецензент. Такий стан речей дозволяє зберегти чесність та унеможливити будь-які упередження. Вибір рецензентів зі списку рецензентів відповідних напрямів у хімічній науці здійснює науковий редактор із подальшим затвердженням його головним редактором журналу. Рецензентами є діючі науковці з h-індексом не менше 4-х.

Метою процедури рецензування є усунення випадків недоброякісної практики наукових досліджень та забезпечення узгодження й додержання балансу інтересів авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів рукопису мають право надати аргументовану відповідь до редакції журналу. Остаточне рішення щодо можливості та доцільності публікації приймає головний редактор (або за його дорученням – член (члени) редакційної колегії), який може направити такий рукопис на повторне рецензування до інших рецензентів. Пiсля макетування прийнятого до друку рукопису, його надсилають відповідальному автору електронною поштою для остаточного узгодження. Автор має надіслати свої можливі виправлення впродовж двох робочих днів із дати відправлення листа редакцією «УХЖ». Якщо редакція не отримує відповіді автора впродовж зазначеного терміну, то статтю друкують без змін. Після цього жодні подальші виправлення у науковій праці з боку автора є неможливими.

«Український хімічний журнал» дотримується найвищих стандартів етики наукових публікацій відповідно до принципів міжнародних організацій COPE (Committee on Publication Ethics), WAME та DORA. Детальні положення щодо етичних зобов'язань авторів, рецензентів та редакційної колегії, політики щодо плагіату, фальсифікації даних, відкликання статей, використання інструментів штучного інтелекту, а також захисту персональних даних викладені на сторінці «Політика журналу» на офіційному сайті журналу. Подаючи рукопис, автори підтверджують, що ознайомилися з цими положеннями та зобов'язуються їх дотримуватися.

Усі статті, опубліковані в «Українському хімічному журналі», ліцензуються відповідно до умов ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє вільне використання, поширення та відтворення матеріалів у будь-якому форматі за умови належного цитування оригінальної публікації. Автори зберігають авторські права на свої роботи. Після прийняття рукопису до публікації автор для листування отримує угоду про передачу прав на публікацію, яку необхідно підписати та надіслати до редакції. Детальні умови ліцензування та права авторів на самоархівування викладені на сторінці «Авторські права та ліцензування» на офіційному сайті журналу.

ПІДГОТОВКА РУКОПИСУ ДО ПОДАННЯ ДО РЕДАКЦІЇ ЖУРНАЛУ

Наукові статті у нашому журналі виходять друком українською та англійською мовами (стаття українською мовою + анотація англійською не менше (!) 1800 друк. зн.; стаття англійською мовою + анотація українською мовою у звичайному обсязі).

Структура статті:

1. УДК (зліва)
2. Назва статті
3. Ініціали та прізвище авторів (згідно з паспортом)
4. Установа, місто, країна
5. Анотація та ключові слова (не більше 7-ми) українською мовою
6. Вступ
7. Експеримент і обговорення результатів
8. Висновки
9. Подяка (за бажанням)
10. Деталізація вкладу авторів у підготовці рукопису.
11. Конфлікт інтересів.
12. Фінансування.
13. Анотацію і ключові слова англійською мовою
14. Список цитованої літератури
15. Додаткові матеріали (за бажанням)

Обсяг рукопису: Обсяг рукопису (включаючи текст, вихідні дані, анотацію і ключові слова (не більше 7-ми) українською мовою, анотацію і ключові слова англійською мовою; список цитованої літератури, таблиці, підписи до малюнків, примітки і посилання) не повинен перевищувати 30 друк. стор., короткого повідомлення – 5 друк. стор. Зазначені вимоги щодо обсягу не поширюються на оглядові статті. Вони можуть сягати до 15000–20000 слів Кількість позицій у списку цитованої літератури для оглядових рукописів також не обмежується.

Оформлення:

Текст потрібно набирати у форматі MS Word.doc шрифтом Times New Roman, розміром 12 pt, через 1,5 інтервали, на сторінці формату А4. Поля: нижнє, верхнє, ліве, праве – 20 мм.

ВСТУП

Вступ є обов'язковим структурним елементом наукової статті та має забезпечити читачеві чітке розуміння наукового контексту, актуальності та мети дослідження.

Зміст і структура вступу повинні включати:

1. Обґрунтування актуальності теми. Автор має стисло окреслити галузь дослідження та пояснити, чому обрана тематика є важливою з наукової або прикладної точки зору. Вступ повинен бути достатньо загальним, щоб зацікавити читачів із суміжних областей хімії.
2. Огляд сучасного стану проблеми. Необхідно проаналізувати відповідну наукову літературу, що демонструє рівень розробленості теми. Слід цитувати актуальні публікації, насамперед за останні 5–7 років, надаючи перевагу роботам із журналів, індексованих у Scopus та Web of Science. Огляд не має бути вичерпним переліком усіх відомих робіт — достатньо виокремити ключові досягнення та невирішені питання.
3. Виявлення прогалини у знаннях (наукової проблеми). Автор повинен чітко вказати, що саме залишається нез'ясованим, суперечливим або недостатньо дослідженим у даній галузі та що спонукало до проведення цієї роботи.
4. Формулювання мети та завдань дослідження. Наприкінці вступу необхідно чітко сформулювати мету роботи та, за потреби, конкретні завдання або гіпотезу дослідження. Допускається стисле зазначення використаного підходу або методології.

Вимоги до оформлення: Обсяг вступу — як правило, не більше 15–20% від загального обсягу статті. Посилання на літературу наводяться відповідно до прийнятого в журналі стилю цитування (нумерований список у порядку згадування в тексті). Не слід включати до вступу детальний опис методів, результатів або висновків — ці елементи належать до відповідних розділів статті. Скорочення та абревіатури, що використовуються у вступі, мають бути розшифровані при першому вживанні. Вступ не нумерується як окремий підрозділ; заголовок «Вступ» виділяється напівжирним шрифтом і розміщується по центру або з лівого краю відповідно до шаблону журналу.

ЕКСПЕРИМЕНТ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Цей розділ може подаватися як єдиний або як два окремі підрозділи — залежно від характеру та обсягу дослідження. Якщо експериментальні дані та їх інтерпретація тісно пов'язані між собою, допускається об'єднання в один розділ. В іншому випадку рекомендується розділити їх для більшої чіткості викладу.

Експериментальна частина. Розділ має містити достатньо детальний опис усіх використаних матеріалів, реагентів, обладнання та методик, щоб інший кваліфікований дослідник міг відтворити описані експерименти.

Зміст розділу повинен включати:

1. Реагенти та матеріали. Необхідно зазначити назви хімічних речовин (відповідно до номенклатури IUPAC або загальноприйнятих назв), їх кваліфікацію (ч., ч.д.а., х.ч. тощо), виробника та, за необхідності, додаткове очищення або підготовку перед використанням.
2. Обладнання та прилади. Слід вказати марку, модель та виробника основного аналітичного й технологічного обладнання (спектрометри, хроматографи, термостати тощо), а також основні технічні характеристики, що є важливими для відтворення результатів.
3. Методики синтезу та/або аналізу. Нові методики описуються повністю та послідовно. Раніше опубліковані методики наводяться лише з посиланням на відповідне джерело; допускається стислий опис суттєвих модифікацій. Для синтетичних робіт обов'язково зазначаються: вихід продукту (у відсотках від теоретичного), фізичні константи (температура плавлення, кипіння, показник заломлення тощо) та дані елементного аналізу або спектральної ідентифікації.
4. Умови проведення експерименту. Мають бути чітко вказані температура, тиск, середовище, час реакції або інші суттєві параметри. Усі фізичні величини наводяться в одиницях системи СІ; допускається паралельне використання загальноприйнятих у хімії позасистемних одиниць (наприклад, нм, см⁻¹, еВ).
5. Статистична обробка даних. Якщо результати отримані серійними вимірюваннями, необхідно вказати кількість паралельних дослідів, метод обробки даних та довірчий інтервал або стандартне відхилення.

Обговорення результатів

Цей підрозділ є аналітичним серцем статті. Його завдання — не просто перерахувати отримані дані, а проаналізувати і осмислити їх наукове значення.

Зміст підрозділу повинен включати:

1. Послідовне та логічне представлення результатів. Дані наводяться в тексті у порядку, що відповідає логіці дослідження, з посиланнями на таблиці, рисунки та схеми. Не слід дублювати у тексті цифрові дані, що вже наведені в таблицях або на рисунках — достатньо їх коментування та інтерпретації.
2. Інтерпретацію та пояснення результатів. Автор має пояснити спостережені закономірності, залежності або явища, спираючись на теоретичні підстави, механістичні міркування або порівняння з відомими даними. Необхідно відповісти на питання «Чому?», а не лише «Що?».
3. Порівняння з літературними даними. Отримані результати слід зіставити з результатами попередніх досліджень. Необхідно чітко вказати, у чому полягає відповідність, відмінність або перевага одержаних даних порівняно з відомими.
4. Обговорення обмежень та можливих похибок. Якщо результати мають певні обмеження щодо застосовності або спостерігаються відхилення від очікуваних значень, автор повинен їх визнати та пояснити, уникаючи замовчування неоднозначних даних.
5. Ілюстративний матеріал. Усі рисунки, схеми та таблиці мають бути пронумеровані арабськими цифрами, мати інформативні підписи та обов'язково згадуватися у тексті. Підписи до рисунків розміщуються під ними, заголовки таблиць — над ними. Якість графічних матеріалів має відповідати вимогам до роздільної здатності, зазначених у технічних вимогах до рукопису (див. далі).

ВИСНОВКИ

Висновки є обов'язковим завершальним розділом статті, що підсумовує наукову цінність виконаної роботи.

Зміст розділу повинен включати:

1. Стислий підсумок ключових результатів. Висновки мають відображати лише те, що безпосередньо випливає з проведеного дослідження та підтверджується отриманими даними. Не допускається включення тверджень, що не обґрунтовані у тексті статті.
2. Відповідність меті дослідження. Кожен висновок має логічно корелювати із завданнями або метою, сформульованими у Вступі. Це забезпечує цілісність та структурну завершеність статті.
3. Наукову новизну та практичне значення. Бажано чітко вказати, що саме є новим у порівнянні з відомими результатами, та яке наукове або прикладне значення мають отримані дані для відповідної галузі хімії.
4. Перспективи подальших досліджень (за необхідності). Допускається стисле зазначення можливих напрямів продовження роботи, однак цей елемент не є обов'язковим і не повинен домінувати у розділі.

Вимоги до оформлення: Висновки формулюють у вигляді нумерованого переліку або стислих абзаців — залежно від характеру роботи та обсягу результатів. Обсяг розділу, як правило, не перевищує 10% від загального обсягу статті. Не допускається просте повторення тексту анотації у висновках. У висновках не наводяться нові дані, посилання на літературу або детальне обговорення — усе це належить до попередніх розділів. Розділ «Висновки» не містить таблиць, рисунків або формул.

ПОДЯКА

Розділ «Подяка» є необов'язковим, але рекомендованим елементом наукової статті. Він розміщується після основного тексту статті та висновків, але перед списком літератури.

Зміст розділу повинен включати:

1. Подяку особам, які сприяли дослідженню, але не є співавторам. Це можуть бути колеги, які надали технічну допомогу, консультації, доступ до обладнання чи матеріалів, здійснили переклад або редагування тексту, а також особи, котрі допомогли у зборі чи обробці даних. Включення особи до розділу «Подяка» не означає її відповідальності за зміст статті.
2. Подяку установам та організаціям. Якщо дослідження виконувалося з використанням інфраструктури наукових установ, колективного користування обладнанням або в рамках міжнародного співробітництва, це слід відзначити.
3. Подяку за дозвіл на використання матеріалів. Якщо у статті відтворюються або адаптуються раніше опубліковані рисунки, схеми, таблиці чи інші матеріали, захищені авторським правом, у цьому розділі зазначається, що відповідний дозвіл було отримано від правовласника.

Вимоги до оформлення: Розділ оформлюється суцільним текстом без нумерації та підпунктів. Обсяг — як правило, 2–5 речень. Не допускається включення до «Подяки» осіб, які відповідають критеріям авторства, — їх необхідно зазначити як співавторів статті. Усі особи, згадані у розділі «Подяка», мають бути проінформовані про це та надати свою згоду.

ДЕТАЛІЗАЦІЯ ВКЛАДУ АВТОРІВ У ПІДГОТОВЦІ РУКОПИСУ

Відповідно до міжнародних вимог до наукових публікацій (зокрема рекомендацій ICMJE та таксономії CRediT — Contributor Roles Taxonomy), редакція журналу вимагає від авторів чіткого декларування індивідуального внеску кожного співавтора у підготовку рукопису.

Зміст розділу повинен відображати роль кожного автора за такими категоріями:

• Концептуалізація — формулювання ідеї та мети дослідження.
• Методологія — розробка або вибір методів дослідження.
• Дослідження (Експеримент) — безпосереднє проведення експериментів та збір даних.
• Обробка даних — статистична обробка, систематизація та верифікація результатів.
• Написання оригінального тексту — підготовка першого варіанту рукопису.
• Рецензування та редагування — критичний аналіз, коментування та вдосконалення тексту.
• Візуалізація — підготовка рисунків, схем, графіків і таблиць.
• Наукове керівництво — загальне наукове та/або адміністративне керівництво проектом.
• Залучення фінансування — пошук та отримання фінансової підтримки для дослідження.

Приклад оформлення:

Іваненко О.М.: концептуалізація, методологія, написання оригінального тексту. Петренко В.С.: проведення експерименту, обробка даних, візуалізація. Коваленко Л.І.: рецензування та редагування, наукове керівництво. Усі автори ознайомилися з результатами дослідження та схвалили остаточну версію статті.

Або

Автори роботи зробили рівнозначний внесок у розробку концепції та дизайну дослідження, збір, систематизацію, аналіз та інтерпретацію отриманих даних. Автори брали участь у підготовці, редагуванні та доопрацюванні статті. Усі автори ознайомилися з результатами дослідження та схвалили остаточну версію статті.

Вимоги до оформлення: Розділ є обов'язковим для статей із двома та більше авторами. Для статті з одним автором допускається формулювання: «Автор є єдиним відповідальним за всі аспекти підготовки цієї роботи». Кожен автор має бути зазначений щонайменше в одній категорії вкладу. Декларація вкладу авторів не замінює інформацію про автора для листування.

Відповідно до рекомендацій Міжнародного комітету редакторів медичних журналів (ICMJE), статус автора наукової роботи присвоюється особі, яка одночасно відповідає всім чотирьом критеріям: (1) зробила суттєвий внесок у концепцію або дизайн дослідження, або у збір, аналіз чи інтерпретацію даних; (2) брала участь у написанні рукопису або його критичному рецензуванні щодо важливого інтелектуального змісту; (3) схвалила остаточну версію рукопису, що подається до публікації; (4) несе відповідальність за всі аспекти роботи та готова забезпечити відповідну перевірку будь-яких питань щодо точності та достовірності будь-якої її частини. Особи, які не відповідають усім чотирьом критеріям, не можуть бути зазначені як автори — їхній внесок слід відобразити у розділі «Подяка». Редакція залишає за собою право запитати роз'яснення щодо авторства у разі виникнення сумнівів.

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Декларація про конфлікт інтересів є обов'язковою для всіх статей, що подаються до «Українського хімічного журналу», та відповідає вимогам Комітету з етики наукових публікацій (COPE).

Конфліктом інтересів вважається будь-яка ситуація, що може вплинути або сприйматися як така, що впливає на об'єктивність, незалежність або доброчесність дослідження. До таких ситуацій належать: фінансові інтереси (акції, гонорари, консультаційні виплати, патенти); трудові або договірні відносини з організаціями, зацікавленими в результатах дослідження; особисті або академічні стосунки (наукове суперництво, близькі родинні або дружні зв'язки з рецензентами чи редакторами); членство в радах директорів або консультативних органах комерційних структур; будь-яка інша обставина, що потенційно може вплинути на неупереджене проведення або представлення дослідження.

Приклади формулювань:

За наявності конфлікту:

«Автор [ПІБ] є консультантом компанії [назва], яка може бути зацікавлена в результатах цього дослідження. Інші автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів».

За відсутності конфлікту:

«Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів».

Вимоги до оформлення: Розділ є обов'язковим та не може бути пропущений. За відсутності конфлікту інтересів це необхідно прямо задекларувати. Декларація підписується всіма авторами рукопису. Редакція залишає за собою право відхилити рукопис у разі виявлення незадекларованого конфлікту інтересів після подання статті.

ПОЛІТИКА ЩОДО ДОСЛІДЖЕНЬ ЗА УЧАСТЮ ЛЮДЕЙ, ТВАРИН ТА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ.

Загальні положення. «Український хімічний журнал» вимагає, щоб усі дослідження, що публікуються в журналі, проводилися відповідно до чинного законодавства України та міжнародних етичних стандартів. Редакція дотримується принципів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації щодо етичних принципів медичних досліджень за участю людини, а також міжнародних стандартів щодо досліджень на тваринах (принципи 3R: Replace, Reduce, Refine). 

Більш детальну інформацію дивіться у розділі "Політики журналу" (https://ucj.org.ua/index.php/journal/journal-policies)

ФІНАНСУВАННЯ

Розділ «Фінансування» є обов'язковим елементом статті та забезпечує прозорість щодо джерел підтримки дослідження. Він розміщується після розділу «Конфлікт інтересів».

Зміст розділу повинен включати:

1. Відомості про всі джерела фінансування дослідження, що лягло в основу статті, зокрема: державні гранти та цільові програми (із зазначенням номера гранту або проекту); фінансування з боку НАН України, МОН України або інших державних органів; міжнародні гранти та програми (Horizon Europe, NATO, НАТО SPS, Marie Skłodowska-Curie тощо); підтримку з боку університетів, наукових фондів або приватних організацій.
2. Декларацію про відсутність фінансування — якщо дослідження виконувалося без зовнішньої фінансової підтримки.

Приклади формулювань:

За наявності фінансування:

«Роботу виконано за підтримки Національного фонду досліджень України (грант № 2022.01/0XXX) та в рамках цільової програми НАН України «[назва програми]».

Або

Роботу виконано за підтримки НАН України в рамках науково-дослідної роботи відомчого замовлення Відділення хімії НАН України «[назва НДР]», реєстраційний номер № ____U____).

За відсутності фінансування:

«Дослідження не отримувало спеціального фінансування з державних, комерційних або некомерційних джерел».

Вимоги до оформлення: Розділ є обов'язковим незалежно від наявності або відсутності фінансування. Зазначення фінансування є самостійним розділом і не може бути включено лише до тексту «Подяки». Якщо фінансування пов'язане з потенційним конфліктом інтересів, це має бути додатково відображено у відповідному розділі. Назви програм і фондів наводяться повністю при першому згадуванні; допускається використання загальноприйнятих абревіатур у дужках.

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО РУКОПИСУ (правила щодо шрифтів, формул, малюнків, таблиць, спектральних та кристалографічних даних  і т.д. дивіться, завантаживши файл на початку цього розділу. 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ оформлюємо за вимогами Національного стандарту України «Інформація та документація. Бібліографічні посилання. Загальні положення та правила складання» ДСТУ 8302:2015. Список літературних джерел повинен містити перелік праць за останні 5 років і лише в окремих випадках – більш ранні публікації. На всі джерела літератури обов’язково потрібно робити цифрові посилання в тексті у квадратних дужках. Посилання на неопубліковані матеріали є неприпустимими.

Редакція «Українського хімічного журналу» не встановлює жорстких обмежень щодо кількості бібліографічних посилань у рукописі. Автори самостійно визначають необхідний обсяг цитованої літератури, керуючись науковою доцільністю та характером роботи.

Разом з тим редакція рекомендує дотримуватися таких принципів при формуванні списку літератури:

1. Відповідність та релевантність. Кожне посилання має бути безпосередньо пов'язане зі змістом роботи та обґрунтовувати конкретне твердження в тексті. Не рекомендується включати до списку літератури джерела, на які немає прямих посилань у тексті рукопису.
2. Актуальність джерел. Перевагу слід надавати публікаціям останніх років, що відображають сучасний стан досліджуваної проблеми. Посилання на більш ранні роботи є доречним у разі їхньої фундаментальної значущості для даної теми або якщо вони є першоджерелами описуваних методів, явищ чи концепцій.
3. Баланс між типами джерел. Список літератури повинен включати як оригінальні дослідницькі статті, так і оглядові роботи, монографії та, за необхідності, нормативні документи чи патенти. Надмірна концентрація посилань на роботи одного автора або одного журналу без наукового обґрунтування не вітається.
4. Самоцитування. Посилання авторів на власні попередні роботи є допустимим та обґрунтованим, якщо вони безпосередньо пов'язані з поданим рукописом. Редакція рекомендує, щоб частка самоцитування не перевищувала 20% від загальної кількості посилань.
5. Якість та верифікованість джерел. Рекомендується надавати перевагу джерелам, що індексуються у міжнародних наукометричних базах даних (Scopus, Web of Science). Для всіх посилань, яким присвоєно ідентифікатор DOI, його наведення є обов'язковим.
6. Обсяг списку залежно від типу публікації. Хоча кількість посилань не обмежується, редакція орієнтовно рекомендує:

• для оригінальних дослідницьких статей — 25–50 посилань;
• для оглядових статей — 60–150 посилань і більше, залежно від широти теми;
• для коротких повідомлень — 10–25 посилань.

Ці цифри є орієнтовними, а не нормативними. Редакція не відхиляє рукописи виключно на підставі кількості посилань.

Усі посилання, що наводяться у списку, мають обов'язково бути процитовані в тексті статті. Список літератури подається двома мовами: спочатку мовою оригіналу (українською), потім — англійською (розділ References). Для англомовних джерел обидва записи є ідентичними.

Для оформлення в списку використаних джерел бібліографічного посилання на статтю в журналі слід наводити такі параметри: автор та назва статті, назва видання (журналу), у якому статтю опубліковано, рік видання, номер тому і номер випуску (за наявності), а також сторінки у випуску, на яких розташовано статтю.

Приклад оформлення літератури дивіться, завантаживши файл на початку цього розділу.

ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ (SUPPLEMENTARY INFORMATION)

Автори можуть подавати Додаткові матеріали (Supporting Information / Supplementary Information), що доповнюють основний текст статті, але не є необхідними для розуміння її ключових результатів. Розміщення окремих даних у Додаткових матеріалах дозволяє зберегти стислість основного тексту без втрати повноти наукового обґрунтування.

Що може входити до Додаткових матеріалів:

• повні спектральні дані (¹H, ¹³C NMR, ІЧ, ЕСП) у вигляді зображень для нових сполук
• додаткові таблиці та рисунки, що підтверджують результати, але не є ключовими для основного обговорення
• кристалографічні дані (CIF-файли) та додаткові таблиці рентгеноструктурного аналізу
• дані елементного аналізу для великої кількості сполук
• детальні розрахункові дані (квантово-хімічні розрахунки, молекулярне моделювання)
• відеоматеріали, анімації або інтерактивні дані (за необхідності)
• вихідні дані (raw data), що підтверджують відтворюваність результатів

Технічні вимоги:

• файли Додаткових матеріалів подаються одночасно з рукописом через систему подання журналу
• допустимі формати: PDF (переважно), DOC, DOCX, XLSX, TIF, JPG, CIF
• загальний обсяг Додаткових матеріалів не повинен перевищувати 50 МБ
• файли іменуються таким чином: Supplementary_Fig_S1, Supplementary_Table_S1 тощо
• усі елементи Додаткових матеріалів нумеруються окремо від основного тексту: рисунки — Рис. S1, S2…; таблиці — Табл. S1, S2…; рівняння — (S1), (S2)…
• у основному тексті статті обов'язково мають бути посилання на відповідні елементи Додаткових матеріалів
• Додаткові матеріали не підлягають окремому рецензуванню, однак рецензенти мають до них доступ і можуть запитувати їх надання або доповнення

Важливо: Додаткові матеріали публікуються у відкритому доступі разом зі статтею і не можуть містити інформацію, вилучену з основного тексту з метою скорочення його обсягу нижче мінімально допустимого.

ВІДПОВІДЬ РЕЦЕНЗЕНТАМ ТА ПОДАННЯ ПЕРЕРОБЛЕНОЇ ВЕРСІЇ

Після отримання рецензій автори зобов'язані надати детальну письмову відповідь на всі зауваження рецензентів. Перероблена версія рукопису подається через систему подання журналу разом із супровідним листом (cover letter) та таблицею відповідей на зауваження рецензентів (response to reviewers).

Терміни подання переробленої версії:

• при незначних виправленнях (minor revision) — не пізніше 3 тижнів з дати отримання рецензій
• при суттєвих виправленнях (major revision) — не пізніше 6 тижнів з дати отримання рецензій
• у разі неможливості дотримання термінів автор зобов'язаний завчасно повідомити редакцію із зазначенням причин та запитом про продовження терміну
• якщо автор не надає переробленої версії протягом 2 місяців без попереднього повідомлення, рукопис знімається з розгляду.

Оформлення відповіді рецензентам. Відповідь подається у вигляді окремого документа (Response to Reviewers) і має відповідати таким вимогам:

• кожне зауваження рецензента наводиться повністю (курсивом або іншим виділенням)
• після кожного зауваження надається чітка, конкретна та аргументована відповідь
• якщо зауваження враховано — вказується, які саме зміни внесено та де саме (з посиланням на сторінку або рядок переробленого рукопису)
• якщо автор не погоджується із зауваженням — надається наукове обґрунтування своєї позиції; таке незгодження має бути ввічливим і аргументованим, без особистої полеміки
• відповідь надається на кожне зауваження без винятку; ігнорування будь-якого зауваження є підставою для повернення рукопису на доопрацювання

Оформлення переробленого рукопису. У переробленій версії всі внесені зміни мають бути виділені кольором або режимом відстеження змін (Track Changes) для зручності рецензентів. Окрім зміненої версії подається також чиста версія рукопису без виділень.

Супровідний лист (Cover Letter). При первинному поданні та при поданні переробленої версії автори надають супровідний лист, який має містити: назву рукопису та його тип; стислий виклад наукової новизни та значущості роботи; підтвердження того, що рукопис не перебуває на розгляді в іншому журналі; при переробці — короткий підсумок основних змін, внесених відповідно до зауважень рецензентів.

КОНТРОЛЬНИЙ СПИСОК (CHECKLIST) АВТОРА ПЕРЕД ПОДАННЯМ РУКОПИСУ

Перед подачею рукопису до редакції «Українського хімічного журналу» просимо авторів переконатися у виконанні всіх наведених нижче вимог. Рукописи, що не відповідають цим вимогам, можуть бути повернуті без розгляду.

Загальне оформлення:

• Рукопис підготовлено у форматі MS Word (.doc/.docx), шрифт Times New Roman 12 pt, міжрядковий інтервал 1,5, поля 20 мм.
• Структура рукопису відповідає вимогам журналу (УДК, назва, автори, установа, анотації, вступ, експеримент, висновки тощо).
• Обсяг рукопису не перевищує встановлених меж для відповідного типу публікації.
• Усі скорочення та абревіатури розшифровані при першому вживанні.

Мова та анотації:

• Стаття написана українською або англійською мовою.
• Анотація англійською мовою містить не менше 1800 друкованих знаків (для статей українською).
• Кількість ключових слів не перевищує 7.
• Підписи до рисунків і заголовки таблиць продубльовані англійською мовою (для статей українською).

Автори та ідентифікатори:

• Усі автори мають зареєстрований ORCID iD.
• Зазначено автора для листування із вказівкою e-mail.
• Прізвища та імена авторів наведено відповідно до паспорту та транслітеровані латиницею.

Наукові дані:

• Для всіх нових сполук наведено повні спектральні дані (NMR, IR, UV-Vis, MS або елементний аналіз).
• Вихід реакцій та фізичні константи зазначено для синтетичних робіт.
• Кристалографічні дані депоновано до CCDC (якщо є РСА); номер депонування вказано в тексті.
• CIF-файл пройшов перевірку checkCIF та додається як Supplementary Information.

Список літератури:

• Список літератури подано двома мовами (українською та в розділі References латиницею).
• DOI наведено для всіх джерел, яким він присвоєний.
• Усі посилання у тексті відповідають записам у списку літератури.
• Частка самоцитування не перевищує 20%.

Обов'язкові розділи та декларації:

• Заповнено розділ «Вклад авторів» (Author Contributions).
• Заповнено розділ «Конфлікт інтересів» (Conflict of Interest).
• Заповнено розділ «Фінансування» (Funding).
• Зазначено використання інструментів ШІ (якщо застосовувалися).
• Надано інформацію про схвалення етичного комітету (якщо дослідження передбачало участь людей або тварин).

Файли для подання:

• Основний рукопис (MS Word)
• Файли рисунків у форматі TIF або JPG (роздільна здатність ≥ 300 dpi) — окремо
• Supplementary Information (якщо є)
• CIF-файл та звіт checkCIF (якщо є РСА)
• Cover Letter
• Підписана угода про передачу авторських прав